Краще з американського тижня захворювань травної системи ddw 2022 (третя частина)

НОВІ ЗНАННЯ ЩОДО ЛІКУВАННЯ ЕОЗИНОФІЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ

За словами доктора Кетрін Петерсон, з університету Юти, нові знання про еозинофільні захворювання шлунково-кишкового тракту (EЗШКТ) вдосконалюють точність діагностики та ефективність лікування. Доктор Петерсон під час DDW 2022 року, висвітлила тему останніх даних щодо номенклатури ЕЗШКТ, методів діагностики, а також навела огляд результатів останніх клінічних досліджень.

«Відчувається, що лікарі стають більш обізнаними щодо ЕЗШКТ» – каже доктор Патерсон. «Частково це може бути пов’язано з тим, що ми краще діагностуємо ЕЗШКТ, натомість, все одно, ймовірно відбувається зростання їхньої поширеності». Петерсон з колегами вважать, що треба оперувати високим індексом ймовірності наявності ЕЗШКТ, але попереду ще багато роботи. Крім того, діагностичні критерії цієї групи патологічних станів лишаються неузгодженими.

Доктор Петерсон звернула увагу на декілька факторів, про які клініцисти повинні пам’ятати, при підозрі на наявність ЕЗШКТ у пацієнта: 

  • Розпізнавання ризиків – це перший крок до виявлення захворювання. Пацієнти з еозинофільним езофагітом (ЕЕ) або атопією, а також пацієнти із сімейним анамнезом ЕЗШКТ або ЕЕ, скоріш за все, матимуть підвищений ризик розвитку ЕЗШКТ.
  • Наявність еозинофілів у тканинах не обов’язково вказує на ЕЗШКТ, оскільки еозинофіли є резидентними клітинами шлунково-кишкового тракту і їх кількість може зростати під час запалення. Еозинофіли не завжди відзначаються при гістопатології, оскільки вони є резидентними клітинами тканин шлунку та кишечника. Якщо ж ви підозрюєте ЕЗШКТ у пацієнта, зверніться до морфолога, щоб обговорити в деталях результати біопсії згідно з вашими міркуваннями.
  • Діагностика вимагає мультифокальної біопсії тіла шлунка, антрального відділу, тонкої та товстої кишки з повноцінним дослідженням еозинофілів, незалежно від ендоскопічного вигляду.
  • ЕЗШКТ можуть проявлятися симптомами схожими з синдромом подразненого кишечника або диспепсичними розладами.
  • ЕЗШКТ можуть мати неспецифічні або нормальні ендоскопічні результати.

Петерсон зазначила, що найбільше підозр виникає, коли пацієнти повідомляють про непереносимість певних продуктів, харчову алергію або серйозне атопічне захворювання. Натомість, вони з колегами іноді діагностують ЕЗШКТ  у пацієнтів без наявності вищезгаданих симптомів. ЕЗШКТ можуть проявлятися по-різному залежно від локалізації: кровотеча, коліт, нудота, здуття живота, біль у животі, рідкі випорожнення, недоїдання та анемія (усе це можливі симптоми ЕЗШКТ). Пацієнти, з  подібною симптоматикою, в яких утруднений контроль симптомів, повинні досліджуватись для  виключення ЕЗШКТ, незалежно від наявності атопічних проявів.

Петерсон назвала ЕЗШКТ ще одним запальним захворюванням кишечника. Необхідно усвідомити, що дане захворювання може вимагати більш ніж одного терапевтичного підходу для досягнення ремісії. Це також допоможе залучити дієтологів, алергологів та медичних психологів за наявної можливості. Якість життя у пацієнтів із ЕЗШКТ може бути значно зниженою. Аліментарно-залежні захворювання часто зумовлюють проблеми соціалізації, оскільки вживання їжі є важливим аспектів нашої соціальної взаємодії.

Добре, за словами доктора Петерсона, що зараз проводяться декілька клінічних досліджень із включенням пацієнтів із ЕЗШКТ. Моноклональні антитіла, такі як дупілумаб, лірентелімаб і бенралізумаб, а також дієтичні інтервенції дають надію на те, що незабаром з’являться нові ефективні методи лікування ЕЗШКТ.