МЕТА-АНАЛІЗ: ЗМЕНШЕННЯ ВАГИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ ПРИ НЕАЛКОГОЛЬНОМУ СТЕАТОГЕПАТИТІ

У нещодавно опублікованому мета-аналізі було додано дані до тих, які вже увійшли в Кокранівський огляд 2011 року із включенням 15 додаткових досліджень.

Очікуваним було те, що зменшення зайвої ваги пов’язане із поліпшенням характеристик біомаркерів та стеатогепатиту у пацієнтів з неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ). Водночас, всі 26 включених досліджень були недостатньої тривалості для того, щоб продемонструвати регресію фіброзу печінки.

Накопичення жиру в гепатоцитах є певним передвістником цукрового діабету та подальшого зростання ризику серцево-судинної патології. Додаткові умови для цього створює сидячий спосіб життя та високий рівень споживання цукру. 

Патогенетичні механізми прогресування морфологічних змін у печінці пов’язані із збільшенням кількості тригліцеридів у крові, їх акумуляцією у печінці, ініціюванням запалення із подальшим розвитком фібротичних змін та зростанням ризику цирозу та аденокарциноми печінки.

У дослідженні, опублікованому цього місяця [1], було встановлено зростання ймовірності цирозу печінки у хворих з НАСГ. Між 2004 та 2014 роком відбулись суттєві зміни у структурі причин цирозу печінки із скороченням частки вірусних гепатитів та збільшенням – алкогольних та НАСГ (рисунок нижче).

ЛІКУВАННЯ НАСГ

Ефективне лікування стеатогепатиту значно зменшує ризик діабету та серцево-судинної патології із відповідним скороченням смертності. Наступні методи лікування використовуються сьогодні у пацієнтів з НАСГ.

Зменшення зайвої ваги

В одному з досліджень, що включені до мета-аналізу Вонга з колегами, було визначено, що втрата 10% або більше від вихідної ваги призводить до одужання у 97% випадків. У лікуванні діабету 2 типу дослідження DiRECT встановило досягнення ремісії у 86% пацієнтів та втрату 15 кг ваги при дотриманні рідкої дієти [2].

Покращення харчування

Однією з ключових аліментарних причин зростання захворюваності на НАСГ є зростаюче споживання вуглеводів, переважно за рахунок цукру. Ця тенденція змінила надмірне споживання насичених жирів, яке було помітним двадцять – двадцять п’ять років тому. У дослідженні PURE було підтверджено роль цукру в якості головного аліментарного чинника кардіоваскулярної смертності у 18 країнах [3].

Для зменшення захворюваності на НАСГ, уповільнення його прогресування та попередження цукрового діабету 2 типу і серцево-судинних захворювань, харчування повинно включати достатню кількість харчових волокон, переважне споживання рослинної їжі та збільшення вживання корисних джерел білку, у першу чергу – риби. 

Додаткове вживання розчинних харчових волокон

Споживання однієї столової ложки розчинених у склянці води харчових волокон перед кожним прийомом їжі робить значний внесок у підвищення ефективності лікування НАСГ. У нещодавному дослідженні [4] такий підхід спричинював зменшення HbA1c на 0.58%, уповільнення абсорбції вуглеводів, зменшення всмоктування холестерину та сприяння втраті ваги завдяки заповнення об’єму у шлунку. Досить непогані результати для терапевтичної інтервенції, яка має прийнятну вартість.  

Фізична активність

Існує дуже небагато захворювань, при яких фізичні вправи не мають позитивного ефекту. Вони забезпечують транспортування цукру у м’язи, зменшують потребу у депонуванні тригліцеридів у печінці при надмірному надходженні енергії.

Риб’ячий жир

Високі дози (4 г на день) риб’ячого жиру можуть сприяти зменшенню рівня тригліцеридів та їх депонування у печінці. Результати наявних досліджень говорять про необхідність вживання принаймні одного граму риб’ячого жиру для отримання позитивних результатів при НАСГ [5].

Пробіотики

У невеликому дослідженні із включенням 62 дітей з ожирінням та НАСГ використання пробіотичних дієтичних добавок з  вмістом біфідобактерій (Bifidobacterium lactis та B. bifidum), а також певних штамів лактобактерій через 12 тижнів призводило до зменшення кількості трансаміназ (АЛТ  та АСТ) на 78% та покращення ліпідного профілю крові. Стеатоз печінки, за даними ультрасонографії, також регресував у 53% пацієнтів порівняно із 16,5% у групі плацебо [6].

Метформін та N-Ацетилцистеїн?

Вже отримані обнадійливі результати досліджень на лабораторних тваринах, що демонструють регресування фіброзу печінки при застосуванні цих двох препаратів. Потрібні подальші дослідження для підтвердження ефективності у пацієнтів з НАСГ.

Метформін сприяє втраті ваги, зменшує глюконеогенез та промотує транспортування глюкози у м’язи. N-Ацетилцистеїн (NAC) стимулює збільшення синтезу у печінці глутатіону, одного з найпотужніших антиоксидантів. Досліджувались дози еквівалентні 500 мг метформіну та 600 мг NAC двічі на день [7, 8].

Перелік літературних посилань

1. Orman ES, Roberts A, Ghabril M, et al. Trends in characteristics, mortality, and other outcomes of patients with newly diagnosed cirrhosis. JAMA Netw Open. 2019;2(6):e196412. https://jamanetwork.com/journals/jamanetworkopen/fullarticle/2736936

2. Lean MEJ, Leslie WS, Barnes AC, et al. Primary care-led weight management for remission of type 2 diabetes (DiRECT): an open-label, cluster-randomised trial. Lancet. 2018;391(10120):541-551. https://www.thelancet.com/journals/lancet/article/PIIS0140-6736(17)33102-1/fulltext

3. Dehghan M, Mente A, Zhang X, et al. Associations of fats and carbohydrate intake with cardiovascular disease and mortality in 18 countries from five continents (PURE): a prospective cohort study. Lancet. 2017;390(10107):2050-2062. https://www.thelancet.com/journals/lancet/article/PIIS0140-6736(17)32252-3/fulltext

4. Jovanovski E, Khayyat R, Zurbau A, et al. Should viscous fiber supplements be considered in diabetes control? Results from a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Diabetes Care. 2019;42(5):755-766. https://care.diabetesjournals.org/content/42/5/755.long

5. Parker HM, Johnson NA, Burdon CA, et al. Omega-3 supplementation and non-alcoholic fatty liver disease: a systematic review and meta-analysis. J Hepatol. 2012;56(4):944-951. https://www.journal-of-hepatology.eu/article/S0168-8278(11)00740-9/fulltext

6. Famouri F, Shariat Z, Hashemipour M, et al. Effects of probiotics on nonalcoholic fatty liver disease in obese children and adolescents. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2017;64(3):413-417. https://journals.lww.com/jpgn/fulltext/2017/03000/Effects_of_Probiotics_on_Nonalcoholic_Fatty_Liver.17.aspx

7. Salman ZK, Refaat R, Selima E, et al. The combined effect of metformin and L-cysteine on inflammation, oxidative stress and insulin resistance in streptozotocin-induced type 2 diabetes in rats. Eur J Pharmacol. 2013;714(1-3):448-455. https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0014299913005128

8. De Oliveira CP, Stefano JT, de Siqueira ER, et al. Combination of N-acetylcysteine and metformin improves histological steatosis and fibrosis in patients with non-alcoholic steatohepatitis. Hepatol Res. 2008;38(2):159-165. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/j.1872-034X.2007.00215.x