Українська Гастроентерологічна Асоціація

Головна Керівництво Правління Комітети Інформація та статті Новини Контакти Освіта Статут УГА Регіональні відділення Класифікація захворювань Клінічні протоколи та настанови

admin

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПРОБІОТИКІВ НА ФУНКЦІЮ КИШКОВОГО БАР’ЄРУ ПРИ РІЗНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

16/10/2018

Величезна площа поверхні кишкового бар'єру людини є ключем до підтримки «делікатного» фізіологічного гомеостазу. З одного боку, він повинен бути оптимізованим для поглинання води та поживних речовин; з іншого боку, він повинен діяти як суцільний бар'єр проти хімічних та мікробних агентів, який захищає організм людини нас від непотрібних реакцій на сполуки, які шкідливі для нашого здоров'я. Дисфункція кишкового бар'єру пов'язана з багатьма порушеннями, перед усім, із підвищеною проникністю кишечника. Нещодавні дослідження підкреслили важливість мікробіоти кишечника у підтримці належного здоров'я та висновок про те, що специфічні пробіотичні бактеріальні штами можуть бути корисними для кишкового бар'єру.

            У огляді, опублікованому Британським журналом харчування, автор доктор Пітер Брон та його співавтори систематично аналізували поточні доступні доклінічні та клінічні докази використання пробіотиків з метою поліпшення стану при різних захворювань. Зокрема, автори розглядають потенціал пробіотиків для модуляції кишкового бар'єру у випадках бактеріальної та вірусної інфекції, ожиріння та діабету, некротичного ентероколіту, запального захворювання кишечника (ЗЗК) та синдрому подразненого кишечника (СПК).

            Бактеріальні та вірусні збудники. Бактеріальні або вірусні патогенні мікроорганізми становлять загальну загрозу для слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. На сьогоднішній день ослаблені патогенні бактерії були використані для вивчення спроможності пробіотиків зменшити діарею у тварин, при цьому загалом отриманий недостатній показник успішності. Експериментальні моделі на гризунах in vivo показали, що пробіотики можуть послабити тяжкість інфекції, спричиненої декількома шлунково-кишковими патогенами, включаючи Helicobacter pylori, Citrobacter rodentium, Listeria monocytogenes та Salmonella typhimurium, серед іншого. Слід зазначити, що як ендогенна мікробіота, так і пробіотики можуть впливати паралельно за допомогою прямих і непрямих механізмів, спрямованих на антагонізм патогенних мікроорганізмів, що ускладнює відокремлення первинного внеску мікробіоти від ролі екзогенного пробіотика. Проте, ймовірні етичні проблеми, пов'язані з проектуванням добре керованих досліджень у світі, означають, що на сьогоднішній день існує мало досліджень про інфекцію.

            Ожиріння та діабет. Метаболічна ендотоксемія або високий вміст ліпополісахаридів (ЛПС), отриманих мікробіотою кишки, у плазмі, пов'язані з розвитком метаболічних захворювань, зокрема із ожирінням та цукровим діабетом 2 типу. Ліпополісахариди (ЛПС), похідні від компонентів зовнішньої клітинної стінки грамнегативних бактерій, зазвичай перешкоджають трансмісії в плазму кишковим бар'єром. У мишей біфідобактерії асоціюються зі зниженими рівнями ЛПС кишківника та поліпшеною функцією бар'єру слизової оболонки. З цього питання проведена невелика кількість клінічних досліджень, тим не менш, вони узгоджуються з дослідженнями на мишах, та вказують на те, що пробіотична добавка до Bifidobacterium або домінування пребіотиків, що сприяють росту біфідобактерій, може знизити частоту розвитку ендотоксемії. Окрім Bifidobacterium, різні види Lactobacillus та Akkermansia muciniphila також демонструють позитивний вплив на показники порушення обміну речовин. Автори зазначають, що ці поліпшення здоров'я не можуть бути цілком пов'язані з бактеріальними видами, про які йде мова, оскільки в більшості випадків точний основний механізм стимулювання поліпшення здоров'я залишається невідомим. Крім того, лише деякі дослідження оцінили, чи можуть бути досягнуті подібні ефекти в клінічних дослідженнях, що є основним застереженням у нашому науковому розумінні.

            Некротизуючий ентероколіт. Незрілість кишкового бар'єру є визначальною характеристикою некротичного ентероколіту (НЕК), гострого запального захворювання з високою смертністю, що вражає немовлят з малою вагою. В цілому, дані з неонатальних моделей тварин показують, що пробіотики можуть зміцнити незрілий кишковий бар'єр - значущу ознаку НЕК, тим самим зменшуючи тяжкість захворювання. У деяких дослідженнях, пробіотичне введення знижує навантаження патогенів у період розвитку кишечника. Автори зауважують, однак, що в цей час медичні експерти все ще не рекомендують планувати використання специфічного пробіотичного лікування і чекати великих і добре продуманих досліджень щодо безпеки та ефективності.

            Синдром подразненого кишечника. Синдром подразненого кишечника (СПК) – це захворювання шлунково-кишкового тракту, що характеризується рецидивуючими болями у животі та змінами консистенції та частоти калу. Незважаючи на те, що наукові дискусії тривають, дослідження показують, що мікробіота кишечника, ймовірно, сприяє симптоматиці СПК. Зниження симптомів, подібних до СПК, було досягнуто в моделях тварин після навмисного порушення епітеліального бар'єру. Дослідження показали, що додавання різних пробіотичних штамів, особливо молочнокислих бактерій, може відновити функцію кишкового бар'єру, висвітлюючи можливість використання пробіотиків як варіант лікування для цього синдрому. Проте, результати існуючих досліджень важко інтерпретувати через використання різних штамів та комбінацій, а також загальні обмеження в дизайні дослідження. Пребіотичні сполуки, які сприяють виробленню молочної кислоти та бутирату, також заслуговують на увагу, оскільки вони можуть вводитися разом із специфічними пробіотичними штамами (синбіотиками) для стимуляції синергічного впливу між пробіотиками, ендогенною мікробіотою та їх метаболітами.

            Запальні захворювання кишечника. Запальні захворювання кишечника, у тому числі хвороба Крона (ХК) та виразковий коліт (ВК), є дуже важкими запальними захворюваннями кишечника, що часто потребує потужної імуносупресії для індукування ремісії. Враховуючи їх серйозність, автори пишуть, що пробіотики можуть бути корисними для підтримки ремісії. Результатами останніх досліджень при ХК, однак, вчені були розчаровані. Більш багатообіцяючі результати повідомляли про використання пробіотиків у стимуляції та підтримці ремісії ВК. Наприклад, в одному дослідженні було встановлено, що протягом 12 тижнів пробіотикотерапія була еквівалентною месалазину для підтримки ремісії ВК.

            У заключенні автори підкреслюють, що на сьогоднішній день проведено багато досліджень з впливу пробіотиків на функціональність кишкових бар'єрів на моделях тварин та in vitro, тоді як відносно мало відомо про еквівалентні процеси у людей. Тим не менше, різні дослідження свідчать про те, що функція бар'єрної слизової оболонки може бути покращена пробіотичним лікуванням, що є підставою для необхідності проведення досліджень у добре діагностованих популяціях хворих. Лише після того, як ці клінічні дослідження завершаться, у науковців буде достатньо доказів, щоб впевнено рекомендувати пробіотичні засоби за умов різних захворювань, що сприятиме підвищенню рівня здоров'я пацієнтів.

            Reference.

            Bron PA, Kleerbezem M, Brummer RJ, et al. Can probiotics modulate human disease by impacting intestinal barrier function? Br J Nutr. 2017; 117(1): 93-107. doi: 10.1017/S0007114516004037.

                                                                               Підготував аспірант Олексій Іванов

                                                           (Запорізький державний медичний університет)

admin

УКРАIНСЬКI ВЧЕНI МАЮТЬ МОЖЛИВIСТЬ ВИГРАТИ ГРАНТ 2019 НА ДОСЛIДЖЕННЯ МIКРОБIОТИ

11/10/2018

Українські вчені мають можливість виграти грант 2019 на дослідження мікробіоти!

0001 (16)

admin

УГА СОВМЕСТНО С ЖУРНАЛОМ «УЧАСТКОВЫЙ ВРАЧ» НАЧАЛА НАУЧНО-ПРАКТИЧЕСКИЙ ПРОЕКТ «ПОБОЧНЫЕ ДЕЙСТВИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫХ СРЕДСТВ (ЛС) И ПЕЧЕНЬ».

20/09/2018

В рамках проекта уже опубликованы и еще будут изданы статьи о побочном действии ЛС, пищевых добавок, фитопрепаратов. Научный руководитель проекта – член-корр. НАМН Украины, профессор Н.В.Харченко.

Необходимость обсуждения этой проблемы связана с все возрастающим количеством побочных эффектов от применения разных ЛС, пищевых добавок, попыток заниматься самолечением или, в ряде случаев, лечением по совету фармацевта в аптеке.

Вышли статьи: «Лекарственные гепатиты», материалы о побочном действии ЛС в интервью с к.м.н. Л.В.Матвеевой - директором Департамента фармнадзора побочного действия ЛС ДЭЦ МЗ Украины.

В обсуждении вопроса примут участие клинический фармаколог, геронтолог, онколог, педиатр, диетолог и сотрудники лаборатории контроля качества и специалисты других профессий.

Обратите внимание на выпуски журнала «Участковый врач», там вы можете получить много интересной информации.

Приглашаем принять участие в обсуждении этой темы!

admin

ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ЗА ХАРАКТЕРИСТИКАМИ ВИДИХУВАНОГО ПОВІТРЯ

21/08/2018

Актуальність та цілі дослідження

Функціональні гастроентерологічні захворювання (ФГЗ) – це широкий спектр патологічних станів, при яких відсутні органічні причини симптомів.

Але ФГЗ можуть викликати порушення інших органів і систем, супроводжуватись патологічними результатами лабораторних та інструментальних тестів, що свідчить про численні складні механізми патогенезу.

Багато пацієнтів з ФГЗ відчувають появу симптомів після вживання ферментованих цукрів. Тому дослідниками було вивчено асоціацію між наявністю симптомів та продукцією кишкового газу у відповідь на провокацію вживанням цукрів.

Методи дослідження

Було проведено фруктозний та лактозний водневі дихальні тести 2042 пацієнтам із діагнозом ФГЗ (відповідно Римським критеріям ІІІ), які відвідували гастроентерологів у період з січня 2008 року по грудень 2011 року.

Дихальні проби отримувались до прийому фруктози (35 г) та лактози (50 г) розчинених у 300 мл води та кожну годину після того протягом п’яти годин. Виконувалось визначення концентрації водню та метану з одночасною оцінкою симптомів протягом п’яти годин.

Було здійснене порівняння профілів симптомів та концентрації газу, ці дані було статистично оброблено для встановлення відповідних асоціацій.

Результати

Було ідентифіковано 11 гастроентерологічних та неврологічних симптомів, прояви яких достовірно змінювались одночасно із зміною концентрацій водню та метану через певний час після вживання фруктози та лактози.

Трансформаційний аналіз встановив наявність двох окремих кластерів для гастроентерологічних та неврологічних симптомів. Їх інтенсивність корелювала з вживанням цукрів (P<.0001). Водночас, лише гастроентерологічні симптоми були асоційовані із продукцією метану або водню (P<.0001).

Заключення

Результати дихальних тестів від понад 2000 пацієнтів з ФГЗ демонструють появу симптомів у відповідь на вживання фруктози та лактози. Асоціація між специфічними симптомами ФГЗ та концентрацією кишкових газів є проявом патогенетичних механізмів, пов’язаних із порушенням мікробіому, механічною та хімічною гіперчутливістю.

Посилання на оригінальну публікацію:

Fermentable Sugar Ingestion, Gas Production, and Gastrointestina and Central Nervous System Symptoms in Patients With Functional Disorders Gastroenterology 2018 Jul 15;[EPub Ahead of Print], CH Wilder-Smith, SS Olesen, A Materna, AM Drewes

admin

ПЕРЕМОЖЕЦЬ КОНКУРСУ «НАЙКРАЩА ПУБЛІКАЦІЯ 2018 РОКУ» ВІД UNITED EUROPEAN GASTROENTEROLOGY

30/07/2018

КОРЕЛЯЦІЯ МІЖ ЧАСТОТОЮ ВИЯВЛЕННЯ ПОЛІПІВ ПРИ КОЛОНОСКОПІЇ ТА РЕЗУЛЬТАТАМИ СКРИНІНГОВИХ ПРОГРАМ ЩОДО КРР З ВИКОРИСТАННЯМ ФЕКАЛЬНИХ ІМУНОХІМІЧНИХ ТЕСТІВ

 Актуальність

Скринінг колоректального раку (КРР) лишається найбільш ефективною профілактичною стратегією у гастроінтестінальній онкології. Багато країн на різних континентах вже запровадили національні скринінгові програми, які надають можливість масового виявлення передракових станів та зменшення кількості діагнозів встановлених на пізніх стадіях хвороби.

Частота виявлення поліпів (ЧВП) є головним індикатором якості колоноскопії. У теперішній час ЧВП застосовується також для встановлення діагностичної цінності інших скринінгових тестів.

Фекальний імунохімічний тест (ФІТ) включений до більшості скринінгових програм щодо КРР в європейських країнах. Водночас, ЧВП при його використанні дотепер не встановлена.

Методи дослідження

Дослідниками було проаналізовано дані інформаційної бази COLONPREV (NCT00906997) для визначення кореляції ЧВП між ФІТ та колоноскопією. Остання виконувалась у 5722 суб’єктів: 5059 досліджень проведено в якості первинних тестів та ще 663 після позитивного результату ФІТ (використовувався тест OC-Sensor™; граничний резуьтат -15 µg/g).

Було розроблено прогностичну модель з урахуванням мультиваріантної лінійної регресії з включення супутніх факторів впливу.

Результати

Середня ЧВП становила 31% (межі коливання: 14%–51%) у групі колоноскопії та  55% (межі коливання: 21%–83%) у групі ФІТ. Спостерігалась позитивна кореляція ЧВП між первинною колоноскопією та колоноскопічними дослідженнями, які виконувались після позитивного ФІТ  (коефіцієнт Пірсона - 0.716; p < 0.001).

ЧВП у групі ФІТ була незалежно асоційована з ЧВП у групі колоноскопії.

 Висновки

ЧВП при первинній та наступній після ФІТ колоноскопії позитивно і достовірно корелюють. Це підтверджує високу діагностичну цінність ФІТ, що зумовлює доцільність його використання у скринінгу КРР.

Посилання на оригінальну публікацію:

Correlation between adenoma detection rate in colonoscopy- and fecal immunochemical testing-based colorectal cancer screening programs. Joaquín Cubiella, Antoni Castells, Montserrat Andreu, Luis Bujanda, Fernando Carballo, Rodrigo Jover, Ángel Lanas, Juan Diego Morillas, Dolores Salas, Enrique Quintero, and on behalf of the COLONPREV study investigators United European Gastroenterology Journal Vol 5, Issue 2, pp. 255 – 260.

admin

УВАГА! НАЦІОНАЛЬНА ШКОЛА ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІВ, ГЕПАТОЛОГІВ УКРАЇНИ ПРОДОВЖУЄ НОВУ ФОРМУ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

25/07/2018

Запрошуємо взяти участь у другій он-лайн сесії:

Тема: "Новини гастроентерології. Імплементація в клінічну практику. Суперечливі питання дієтології."

Запрошуємо Вас взяти участь.

Для членів ГО “УГА” знижка 50% від вартості дійсної на момент реєстрації.

Зверніть увагу! Знижка надається дійсним членам ГО “Української Гастроентерологічної асоціації”

Якщо ви є член УГА, то введіть цей промокод:  UGA  у відповідному полі форми реєстрації:

 http://medical-bridge.com/pay/pform.php

Дізнайтесь про подробиці другої он-лайн сесії за посиланням: https://dynam.esclick.me/QPiAkhLRkmq

Телефони організаторів: +380976479846 або +380999293430 Сергій

admin

БІЛЬШІСТЬ ПАЦІЄНТІВ З ГЕРХ, ЯКІ НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ НА ТЕРАПІЮ ІПП, ОДНОЧАСНО МАЮТЬ ФУНКЦІОНАЛЬНУ СТРАВОХІДНУ ПАТОЛОГІЮ

24/07/2018

  У ході проспективного когортного дослідження Д-р Абдалла з колегами оцінили ефективність лікування із призначенням стандартної дози інгібіторів протонної помпи (ІПП) один раз на день 29 пацієнтам з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ). Всім хворим виконувався верхня ендоскопія та рН-імпеданс моніторинг.

Неефективною вважалась терапія, коли пацієнти повідомляли принаймні про два епізоди печії протягом трьох місяців прийому ІПП. Таких хворих виявилось 16. Решта 13 пацієнтів повідомляли про повне зникнення симптомів після застосування стандартної дози ІПП один раз на день на протязі чотирьох тижнів.

Чотири пацієнта із групи з достатньою ефективністю протикислотної терапії (31%) та чотири пацієнта із недостатньою ефективністю застосування ІПП (25%) мали патологічні результати рН-метрії (р=1.00). У більшості пацієнтів, в яких зберігались симптоми ГЕРХ на фоні лікування ІПП (75%), було діагностовано супутні функціональну печію або стравохідну гіперчутливість. Водночас, показники імпедансу та рН достовірно не відрізнялись між групами пацієнтів.

Таким чином, підходи до лікування ГЕРХ мають враховувати індивідуальні особливості патогенезу захворювання та базуватись на об’єктивній оцінці ефективності початкової терапії із використанням ІПП. При збереженні симптомів доцільно виключити функціональні захворювання стравоходу. При виявленні останніх слід розглянути перспективи психологічних інтервенцій, поведінкової та фармакотерапії.

Посилання на оригінальну публікацію:

Most Patients With Gastroesophageal Reflux Disease Who Failed Proton Pump Inhibitor Therapy Also Have Functional Esophageal Disorders Clin. Gastroenterol. Hepatol. 2018 Jun 15;[EPub Ahead of Print], J Abdallah, N George, T Yamasaki, S Ganocy, R Fass

admin

Шановні колеги!

10/07/2018

В четвер 12 липня 2018 року з 19. 00 до 19. 45 буде транслюватися продовження серії вебінарів  “Microbiota Hard Talks – Live from Texas Medical Center” при підтримці Всесвітньої гастроентерологічної організації.

Зареєструвавшись за посиланням, Ви  отримаєте можливість отримати нову корисну інформацію від світового експерта, задати питання он-лайн. Також, зареєструвавшись, Ви отримаєте можливість переглянути вебінар в записі в зручний для Вас час.

ТРАНСЛЯЦІЯ АНГЛІЙСКОЮ МОВОЮ.

Слухачам будуть надіслані сертифікати про участь у вебінарі “Microbiota Hard Talks – Live from Texas Medical Center” при підтримці Всесвітньої гастроентерологічної організації.

З повагою,

Президент ГО "Українська гастроентерологічна Асоціація"

професор                                                Ігор Скрипник

ПРОГРАМА

admin

КОНКУРС НА СТВОРЕННЯ НОВОГО ЛОГОТИПУ ГО УКРАЇНСЬКА ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЧНА АСОЦІАЦІЯ

04/07/2018

Лист_конкурс_020718

admin

СКРИНІНГ КОЛОРЕКТАЛЬНОГО РАКУ – ДЛЯ КОГО, КОЛИ ТА ЯК? Нові рекомендації Американської організації з вивчення раку

25/06/2018

 У Сполучених Штатах Америки колоректальний рак (КРР) займає четверте місце серед найбільш поширених локалізацій злоякісних пухлин. Щороку 140 000 американців діагностується та близько 50 000 помирає від КРР.

Хороші новини полягають у тому, що скринінгові стратегії є доволі ефективними. Нові дані свідчать про те, що у людей старших 65 річного віку спостерігається зменшення поширеності та смертності від КРР завдяки програмам скринінгу.

Водночас, у пацієнтів молодше 55 років все ще спостерігається зростання захворюваності та смертності від КРР, які сягають 51% та 11%, відповідно.

Одним із можливих пояснень для цього феномену є те, що молодше покоління має більший вплив ключових факторів ризику – куріння, споживання алкоголю, часте вживання технологічно-оброблених м’ясних продуктів та ожиріння. Одночасно спостерігається недостатній рівень споживання протективних харчових продуктів, включаючи фрукти, овочі, іншу їжу багату на харчові волокна та кальцій. Можливий внесок також мають низька фізична активність та недостатній нічний сон. Поки що зарано говорити про переконливі докази впливу саме цих факторів, але достовірне збільшення поширеності КРР у людей молодших вікових груп без сумніву має місце.

Зсув вікових піків захворюваності на КРР у бік молодшого віку передбачає реагування у вигляді більш раннього початку скринінгу. У нових рекомендаціях Американської організації з вивчення раку (АОВР). Обґрунтування віку початку скринінгу вважається сьогодні складним завданням, так як немає вичерпних доказів на користь певної вікової відмітки. Експерти АОВР використовували математичні моделі для визначення такого віку. Сьогодні рекомендації передбачають початок скринінгу у 45 років. Надалі ефективність такої стратегії має бути оцінена та за необхідності переглянута.

Останні рекомендації АОВР також надають перелік можливостей для скринінгу замість класифікування них від найкращих до найгірших. Підставою для такого підходу є відношення пацієнтів до певних видів діагностичних тестів. Наприклад, частина з них може погано сприймати перспективу проведення колоноскопії. Тому концепція полягає у тому, що краще пацієнти пройде будь-який скринінг тест з рекомендованого переліку, ніж не пройде жодного. Рекомендовані методи скринінгу наступні:

  • Фекальний імунохімічний тест – щорічно
  • Аналіз калу на приховану кров із встановленою високою чутливістю з використанням гаякової смоли – щорічно
  • Мультифокальний ДНК фекальний тест – кожні три роки
  • КТ колонографія – кожні п’ять років
  • Сигмоскопія – кожні п’ять років
  • Колоноскопія – кожні десять років

У рекомендаціях нагорошується, що іригоскопія з подвійним контрастуванням барієм не повинна більше розглядатись в якості скринінгового тесту. В ідеалі ми повинні обговорити з кожним хворим доцільність виконання конкретного тесту, переваги кожного з них у виявленні ризику КРР або безпосередньо пухлин.

Щодо віку, в якому доцільно припиняти скринінг, то рекомендації пропонують вік 85 років. Людей молодших 75 років слід заохочувати проходити скринінг, так як вони мають достатньо високу очікувану тривалість життя. У проміжку 75-85 років доцільними будуть персоніфіковані рекомендації залежно від уподобань пацієнтів, очікуваної тривалості життя, стану здоров’я та результатів попередніх скринінгових тестів.

КРР є зрозумілою моделлю для запровадження ефективних стратегій скринінгу, так як є певні закономірності та часові проміжки між виникненням доброякісних змін, їх трансформації у злоякісні та подальшим інвазивним ростом. Тому є можливість раннього виявлення передракових змін, їх знешкодження та ефективного перезапуску відліку часу.

Головна та надзвичайно амбітна мета рекомендацій по скринінгу – це мінімальний риск для пацієнта при виконанні тесту та максимальна точність виявлення небезпечних змін в ободовій та прямій кишці. Експерти АОВР сподіваються, що нові рекомендації наближають нас до досягнення цієї мети.