Українська Гастроентерологічна Асоціація

Головна Керівництво Правління Комітети Інформація та статті Новини Контакти Освіта Журнали Статут УГА Регіональні відділення Класифікація захворювань Клінічні протоколи та настанови

admin

Науково-практична конференція «Захворювання кишечнику: реалії сьогодення та надія на майбутнє»

13/12/2018

7 грудня 2018р в м. Харкові відбулася щорічна науково-практична конференція «Захворювання кишечнику: реалії сьогодення та надія на майбутнє», беззмінним організатором якої є кафедра гастроентерології Харківської медичної академії післядипломної освіти (зав. кафедри професор Т.Д.Звягінцева) за підтримки ГО «Українська гастроентерологічна асоціація».


Тематика конференції традиційно була присвячена запальним захворюванням кишечника (ЗЗК), але щорічно вона охоплює різні напрямки цієї нозології: вперше на конференції прозвучали доповіді щодо патології кишечника та легень, серця, суглобів, печінки та інших супутніх станів при захворюваннях кишечнику, що викликало особливий інтерес у учасників.


У роботі конференції взяли участь 127 лікарів з різних міст України (Харків, Київ, Полтава, Суми).


Модераторами конференції були професор Т.Д.Звягінцева, професор А.Е. Дорофєєв, професор Г.Д. Фадєєнко, професор І.М. Скрипник.
Професор Т.Д. Звягінцева і професор А.Е. Дорофєєв є представниками України в ЕССО (Європейська організація з вивчення хвороби Крона та колітів), і на таких конференціях знайомлять лікарів зі світовими і європейськими тенденціями, що стосуються складної проблеми діагностики і лікування запальних захворювань кишечнику (ЗЗК) – неспецифічного виразкового коліту (ВК) та хвороби Крона.


В ході конференції обговорювали питання поширеності та зростання кількості хворих в Україні із запальними і функціональними захворюваннями кишечника, що потребує зусиль різних спеціалістів, насамперед, гастроентерологів, генетиків, лікарів ЗПСМ, терапевтів, інфекціоністів та інших. Клінічне значення проблеми ЗЗК обумовлюється великою частотою помилок, що допускаються при його діагностиці та лікуванні.


Статистичні дані про захворюваність НВК і хвороби Крона у населення м. Харкова і про виконану роботу по виявленню, діагностиці і лікуванню цієї патології розповіла міський гастроентеролог Лазуткіна О.А., яка підкреслила, що наведені статистичні дані про захворюваність далекі від реалій, зупинилася на складнощах верифікації правильного діагнозу і можливостях терапії.
Професор Т.Д. Звягінцева виступила з лекцією майстер-класу на тему «Мікроскопічний коліт», який представляє складності в діагностиці і лікуванні для практичних лікарів. Вона відмітила, що за сучасними уявленнями, мікроскопічний коліт – це запальне захворювання кишечника невідомої етіології, що характеризується хронічною водянистою діареєю, відсутністю макроскопічних ознак ураження товстої кишки за наявності специфічних патоморфологічних змін. Нині топічний глюкокортикоїд будесонід є єдиним препаратом з суттєвою доказовою базою ефективності як з метою індукції, так і для підтримки ремісії мікроскопічного коліту.


У своїй доповіді «Хронічні обструктивні захворювання легенів та хвороби кишечнику» професор А.Е. Дорофєєв підкреслив, що проблема ЗЗК – мультидисциплінарна, тому на перший план часто виходять позакишкові прояви, які зустрічаються практично у половини пацієнтів. Характерною особливістю для хворих ЗЗК є залучення до патологічного процесу нижніх дихальних шляхів з формуванням обструкції дрібних бронхів і бронхоектазів, що не проявляється клінічно у більшості хворих. Виявлені обструктивні порушення вентиляції асоційовані із структурними змінами дистальних бронхів, що відповідає хронічному бронхіту.


Бронхо-легенева патологія може бути пов‘язана із ЗЗК не лише певними патогенетичними механізмами, але і бути наслідком медикаментозно-зумовлених ушкоджень. Базисна терапія ЗЗК призводить до поліпшення легеневої функції, що підтверджує патогенетичний зв‘язок між бронхо-легеневою патологією та ЗЗК. Одним з шляхів вирішення цієї проблеми може бути виявлення генетичної схильності хворих ЗЗК до бронхіальної обструкції і уточнення ролі медикаментозної корекції виявлених порушень.
Професор Фадєєнко Г.Д. представила доповідь «Серце та захворювання кишечнику». Ураження серця відзначається у кожного десятого хворого з НВК, частіше за типом метаболічної і рідше - дилатаційної кардіоміопатії. Рідко можливе залучення до процесу перикарду, в основному за типом адгезивного перикардиту.


Професор Скрипник І.М. у своїй доповіді «Гепатобіліарна система та запальні захворювання кишечнику» підкреслив тісний патогенетичний зв‘язок неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) та ЗЗК, а також первинним склерозующим холангітом (ПСХ), який асоційований з НВК, розкрив можливості патогенетичної терапії.


Професор Опарін О.А. у своєї доповіді «Колагенози та кишечник» відмітив, що ураження суглобів має місце не менше, ніж у 1/3 хворих на ЗЗК. Можливі периферичні артрити, сакроілеїт, анкілозуючий спондилоартрит - хвороба Бехтєрева (частіше у чоловіків), артралгії, остеопороз. Патологія суглобів чітко корелює з активністю і поширеністю запального процесу в кишечнику.


К.мед.н. Кир’ян О.А. свою доповідь присвятила проблемі генетичних особливостей при функціональних та запальних захворюваннях кишечнику. Вона підкреслила, що визначення генетичної схильності до ЗЗК і використання генетичних маркерів дозволяє прогнозувати більш важкий перебіг захворювання і адекватно призначати патогенетичну терапію (месалазин, будесонід, препарати біологічної терапії).


Доцент Швець О.В. зробив повідомлення про необхідність адекватної дієти при синдромі подразненого кишечника (СПК) для попередження маніфестації симптомів захворювання і профілактики рецидивів.
Були розглянуті також питання вагітності і запальних захворювань кишечника (професор Сергієнко О.І.), питання купірування абдомінального болю при СПК (доцент Чернобай А.І.).
Учасники конференції відмітили її високий інформаційний рівень, підкреслили, що з кожним роком зростає інтерес до проблеми запальних захворювань кишечнику і висловили побажання подальшого проведення таких конференцій.

admin

Виявлення прихованої крові у калі є більш Ефективною скринінговою стратегією у чоловіків

09/12/2018

Скринінг колоректального раку (КРР) за допомогою тестів для визначення прихованої крові у калі (ТВПКК) має більш сприятливі результати у чоловіків порівняно з жінками. Найбільш ефективним такий скринінг виявляється у чоловіків з лівобічною локалізацією пухлин відповідно до результатів фінських дослідників.

Скринінгова програма відносно КРР, яка реалізовувалась у Фінляндії протягом 2004-2011 років із застосуванням ТВПКК, охопила понад 320 000 чоловіків та жінок у віці 60-69 років. Ефективність скринінгу у вигляді зменшення смертності оцінювалась за допомогою порівняння з контрольною групою за умови рандомізованого розподілу учасників. Аналіз даних не встановив достовірної різниці у двох групах коли йшлось про загальну смертність.

Нещодавно, група дослідників під керівництвом д-ра Лаури Коскенвуо, гастроінтестінальним хірургом з університетського шпиталю м. Хельсінкі (Фінляндія) провела додаткову оцінку даних для встановлення впливу на інші показники окрім смертності.

Автори встановили, що проведення скринінгу з виконанням ТВПКК один раз на два роки покращує ряд показників у чоловіків, але не в жінок. Зокрема, найбільшу користь така стратегія мала для чоловіків з лівобічною локалізацією пухлин ободової кишки. Такі чоловіки мали кращу загальну виживаність, меншу кількість нерадикальних резекцій кишківника та нижчу потребу у постоперативній хіміотерапії. Водночас, подібна користь не була встановлена у жінок або у чоловіків з правобічними локалізаціями пухлин. Результати дослідження оприлюднено онлайн 21 листопада 2018 року у the British Journal of Surgery.

Команда дослідників дійшла до висновку, що скринінг КРР у жінок з виконанням ТВПКК раз на два роки, не покращує виживаність у жінок. Ймовірно, для пацієнток мають бути застосовані інші методи скринінгу або інші часові інтервали виконання необхідних досліджень.

admin

Науково-практична конференція «Від нових наукових концепцій в гастроентерології до конкретного пацієнта»

18/11/2018

previous arrow
next arrow
ArrowArrow
Slider

7-8 листопада 2018 року у м. Полтаві в приміщенні Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Миколи Гоголя відбулася науково-практична конференція «Від нових наукових концепцій в гастроентерології до конкретного пацієнта» (до 75-річчя з дня народження д.мед.н., проф. І.І. Дегтярьової). Конференція додатково внесена до Реєстру з’їздів, конгресів, симпозіумів та науково-практичних конференцій, які проводяться у 2018 році, до розділу «Науково-практичні конференції» (інформаційний лист № 16-ф-2018).

Організатори проведення заходу: Українська медична стоматологічна академія і ГО «Українська гастроентерологічна Асоціація». В роботі конференції прийняли участь 459 лікарів (гастроентерологи, дитячі гастроентерологи, терапевти, сімейні лікарі, хірурги, педіатри та лікарі інших спеціальностей, лікарі-інтерни).

Наукова програма включала чотири пленарних засідання з обговоренням широкого кола питань: епідеміологічні та популяційні аспекти, новітні дослідження, сучасні методи діагностики, вікові аспекти захворювань органів травлення та сучасні методи їх медикаментозного та немедикаментозного лікування і профілактики. Наукова конференція присвячена 75-річчю з дня народження видатного вченого в галузі гастроентерології д.мед.н., проф. І.І. Дегтярьової, яка створила медичну наукову школу з цілою плеядою учнів. Під її науковим консультанством виконано 5 докторських дисертацій (М.Ю.Коломоєць, Г.А.Анохіна, Н.В.Харченко, Н.Б.Губергриц, І.М.Скрипник) і 17 кандидатських дисертацій гастроентерологами України, країн СНД, Болгарії та Лівану.

Проф. І.І. Дегтярьова – автор понад 450 наукових праць, в тому числі 6-ти монографій “Механізм дії пересадки кісткового мозку летально опроміненим тваринам” (1971), “Ультраструктура слизової шлунка при виразковій хворобі” у співавт. з О.А. Хомутовським (1978), “Виразкова хвороба” у співавт. з В.Ю. Кушніром (1983), “Панкреатит” (1992), “Виразкова хвороба” у співавт. з Н.В. Харченко (1995), “Дуфалак: клінічне застосування та перспективи” спільно з С.В. Скопиченко (2003), 3-х підручників “Захворювання органів травлення”, 2 видання (1999, 2000), “Внутрішні хвороби” (2003) та керівництва для лікарів “Клінічна гастроентерологія” (2004).

Учень Ірини Іванівни Дегтярьової - проф. Скрипник І.М. підготував фільм «Назавжди в моєму серці» та провів презентацію книги «І.І. Дегтярьова: спогади про Вчителя і колегу».
З програмними доповідями виступили проф. Передерій В.Г. (Київ) «Професор І.І.Дегтярьова – видатний представник Київської терапевтичної школи» та проф. Скрипник І.М. «Кислотозалежні захворювання: наукова школа професора І.І.Дегтярьової і перспективи сьогодення».

Активну участь в роботі конференції прийняли провідні вчені в галузі терапії та гастроентерології, які виступили з усними доповідями з найбільш актуальних проблем сучасної гастроентерології: проф. Степанов Ю.М., проф. Фадєєнко Г.Д. (Харків), проф. Дорофєєв А.Е. (Київ), проф. Драгомирецька Н.В. (Одеса), проф.Звягінцева Т.Д. (Харків), проф. Бабак О.Я. (Харків), проф. Шадрін О.Г. (Київ), проф. Губергріц Н.Б. (Лиман), проф. Анохіна Г.А. (Київ), проф. Осьодло Г.В. (Київ), доц. Швець О.В. (Київ), проф. Колеснікова О.В. (Харків) проф. Журавльова Л.В. (Харків), проф. Денисова М.Ф. (Київ), проф. Вірстюк Н.Г. (Івано-Франківськ), проф. Федів О.І. (Чернівці), проф.Пархоменко Л.К. (Харків), д.мед.н. Філіппова О.Ю. (Дніпро), а також вчені Української медичної стоматологічної академії проф. Крючко Т.О., Катеренчук І.П. (Полтава), доц. Маслова Г.С. та доц. Бабаніна М.Ю.

 

admin

Дослідження впливу пробіотиків на функцію кишкового бар’єру при різних захворювань

16/10/2018

Величезна площа поверхні кишкового бар'єру людини є ключем до підтримки «делікатного» фізіологічного гомеостазу. З одного боку, він повинен бути оптимізованим для поглинання води та поживних речовин; з іншого боку, він повинен діяти як суцільний бар'єр проти хімічних та мікробних агентів, який захищає організм людини нас від непотрібних реакцій на сполуки, які шкідливі для нашого здоров'я. Дисфункція кишкового бар'єру пов'язана з багатьма порушеннями, перед усім, із підвищеною проникністю кишечника. Нещодавні дослідження підкреслили важливість мікробіоти кишечника у підтримці належного здоров'я та висновок про те, що специфічні пробіотичні бактеріальні штами можуть бути корисними для кишкового бар'єру.

            У огляді, опублікованому Британським журналом харчування, автор доктор Пітер Брон та його співавтори систематично аналізували поточні доступні доклінічні та клінічні докази використання пробіотиків з метою поліпшення стану при різних захворювань. Зокрема, автори розглядають потенціал пробіотиків для модуляції кишкового бар'єру у випадках бактеріальної та вірусної інфекції, ожиріння та діабету, некротичного ентероколіту, запального захворювання кишечника (ЗЗК) та синдрому подразненого кишечника (СПК).

            Бактеріальні та вірусні збудники. Бактеріальні або вірусні патогенні мікроорганізми становлять загальну загрозу для слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. На сьогоднішній день ослаблені патогенні бактерії були використані для вивчення спроможності пробіотиків зменшити діарею у тварин, при цьому загалом отриманий недостатній показник успішності. Експериментальні моделі на гризунах in vivo показали, що пробіотики можуть послабити тяжкість інфекції, спричиненої декількома шлунково-кишковими патогенами, включаючи Helicobacter pylori, Citrobacter rodentium, Listeria monocytogenes та Salmonella typhimurium, серед іншого. Слід зазначити, що як ендогенна мікробіота, так і пробіотики можуть впливати паралельно за допомогою прямих і непрямих механізмів, спрямованих на антагонізм патогенних мікроорганізмів, що ускладнює відокремлення первинного внеску мікробіоти від ролі екзогенного пробіотика. Проте, ймовірні етичні проблеми, пов'язані з проектуванням добре керованих досліджень у світі, означають, що на сьогоднішній день існує мало досліджень про інфекцію.

            Ожиріння та діабет. Метаболічна ендотоксемія або високий вміст ліпополісахаридів (ЛПС), отриманих мікробіотою кишки, у плазмі, пов'язані з розвитком метаболічних захворювань, зокрема із ожирінням та цукровим діабетом 2 типу. Ліпополісахариди (ЛПС), похідні від компонентів зовнішньої клітинної стінки грамнегативних бактерій, зазвичай перешкоджають трансмісії в плазму кишковим бар'єром. У мишей біфідобактерії асоціюються зі зниженими рівнями ЛПС кишківника та поліпшеною функцією бар'єру слизової оболонки. З цього питання проведена невелика кількість клінічних досліджень, тим не менш, вони узгоджуються з дослідженнями на мишах, та вказують на те, що пробіотична добавка до Bifidobacterium або домінування пребіотиків, що сприяють росту біфідобактерій, може знизити частоту розвитку ендотоксемії. Окрім Bifidobacterium, різні види Lactobacillus та Akkermansia muciniphila також демонструють позитивний вплив на показники порушення обміну речовин. Автори зазначають, що ці поліпшення здоров'я не можуть бути цілком пов'язані з бактеріальними видами, про які йде мова, оскільки в більшості випадків точний основний механізм стимулювання поліпшення здоров'я залишається невідомим. Крім того, лише деякі дослідження оцінили, чи можуть бути досягнуті подібні ефекти в клінічних дослідженнях, що є основним застереженням у нашому науковому розумінні.

            Некротизуючий ентероколіт. Незрілість кишкового бар'єру є визначальною характеристикою некротичного ентероколіту (НЕК), гострого запального захворювання з високою смертністю, що вражає немовлят з малою вагою. В цілому, дані з неонатальних моделей тварин показують, що пробіотики можуть зміцнити незрілий кишковий бар'єр - значущу ознаку НЕК, тим самим зменшуючи тяжкість захворювання. У деяких дослідженнях, пробіотичне введення знижує навантаження патогенів у період розвитку кишечника. Автори зауважують, однак, що в цей час медичні експерти все ще не рекомендують планувати використання специфічного пробіотичного лікування і чекати великих і добре продуманих досліджень щодо безпеки та ефективності.

            Синдром подразненого кишечника. Синдром подразненого кишечника (СПК) – це захворювання шлунково-кишкового тракту, що характеризується рецидивуючими болями у животі та змінами консистенції та частоти калу. Незважаючи на те, що наукові дискусії тривають, дослідження показують, що мікробіота кишечника, ймовірно, сприяє симптоматиці СПК. Зниження симптомів, подібних до СПК, було досягнуто в моделях тварин після навмисного порушення епітеліального бар'єру. Дослідження показали, що додавання різних пробіотичних штамів, особливо молочнокислих бактерій, може відновити функцію кишкового бар'єру, висвітлюючи можливість використання пробіотиків як варіант лікування для цього синдрому. Проте, результати існуючих досліджень важко інтерпретувати через використання різних штамів та комбінацій, а також загальні обмеження в дизайні дослідження. Пребіотичні сполуки, які сприяють виробленню молочної кислоти та бутирату, також заслуговують на увагу, оскільки вони можуть вводитися разом із специфічними пробіотичними штамами (синбіотиками) для стимуляції синергічного впливу між пробіотиками, ендогенною мікробіотою та їх метаболітами.

            Запальні захворювання кишечника. Запальні захворювання кишечника, у тому числі хвороба Крона (ХК) та виразковий коліт (ВК), є дуже важкими запальними захворюваннями кишечника, що часто потребує потужної імуносупресії для індукування ремісії. Враховуючи їх серйозність, автори пишуть, що пробіотики можуть бути корисними для підтримки ремісії. Результатами останніх досліджень при ХК, однак, вчені були розчаровані. Більш багатообіцяючі результати повідомляли про використання пробіотиків у стимуляції та підтримці ремісії ВК. Наприклад, в одному дослідженні було встановлено, що протягом 12 тижнів пробіотикотерапія була еквівалентною месалазину для підтримки ремісії ВК.

            У заключенні автори підкреслюють, що на сьогоднішній день проведено багато досліджень з впливу пробіотиків на функціональність кишкових бар'єрів на моделях тварин та in vitro, тоді як відносно мало відомо про еквівалентні процеси у людей. Тим не менше, різні дослідження свідчать про те, що функція бар'єрної слизової оболонки може бути покращена пробіотичним лікуванням, що є підставою для необхідності проведення досліджень у добре діагностованих популяціях хворих. Лише після того, як ці клінічні дослідження завершаться, у науковців буде достатньо доказів, щоб впевнено рекомендувати пробіотичні засоби за умов різних захворювань, що сприятиме підвищенню рівня здоров'я пацієнтів.

            Reference.

            Bron PA, Kleerbezem M, Brummer RJ, et al. Can probiotics modulate human disease by impacting intestinal barrier function? Br J Nutr. 2017; 117(1): 93-107. doi: 10.1017/S0007114516004037.

                                                                               Підготував аспірант Олексій Іванов

                                                           (Запорізький державний медичний університет)

admin

Українськi вченi мають можливiсть виграти грант 2019 на дослiдження мiкробiоти

11/10/2018

Українські вчені мають можливість виграти грант 2019 на дослідження мікробіоти!

0001 (16)

admin

УГА совместно с журналом «Участковый врач» начала научно-практический проект «Побочные действия лекарственных средств (лс) и печень».

20/09/2018

В рамках проекта уже опубликованы и еще будут изданы статьи о побочном действии ЛС, пищевых добавок, фитопрепаратов. Научный руководитель проекта – член-корр. НАМН Украины, профессор Н.В.Харченко.

Необходимость обсуждения этой проблемы связана с все возрастающим количеством побочных эффектов от применения разных ЛС, пищевых добавок, попыток заниматься самолечением или, в ряде случаев, лечением по совету фармацевта в аптеке.

Вышли статьи: «Лекарственные гепатиты», материалы о побочном действии ЛС в интервью с к.м.н. Л.В.Матвеевой - директором Департамента фармнадзора побочного действия ЛС ДЭЦ МЗ Украины.

В обсуждении вопроса примут участие клинический фармаколог, геронтолог, онколог, педиатр, диетолог и сотрудники лаборатории контроля качества и специалисты других профессий.

Обратите внимание на выпуски журнала «Участковый врач», там вы можете получить много интересной информации.

Приглашаем принять участие в обсуждении этой темы!

admin

ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ЗА ХАРАКТЕРИСТИКАМИ ВИДИХУВАНОГО ПОВІТРЯ

21/08/2018

Актуальність та цілі дослідження

Функціональні гастроентерологічні захворювання (ФГЗ) – це широкий спектр патологічних станів, при яких відсутні органічні причини симптомів.

Але ФГЗ можуть викликати порушення інших органів і систем, супроводжуватись патологічними результатами лабораторних та інструментальних тестів, що свідчить про численні складні механізми патогенезу.

Багато пацієнтів з ФГЗ відчувають появу симптомів після вживання ферментованих цукрів. Тому дослідниками було вивчено асоціацію між наявністю симптомів та продукцією кишкового газу у відповідь на провокацію вживанням цукрів.

Методи дослідження

Було проведено фруктозний та лактозний водневі дихальні тести 2042 пацієнтам із діагнозом ФГЗ (відповідно Римським критеріям ІІІ), які відвідували гастроентерологів у період з січня 2008 року по грудень 2011 року.

Дихальні проби отримувались до прийому фруктози (35 г) та лактози (50 г) розчинених у 300 мл води та кожну годину після того протягом п’яти годин. Виконувалось визначення концентрації водню та метану з одночасною оцінкою симптомів протягом п’яти годин.

Було здійснене порівняння профілів симптомів та концентрації газу, ці дані було статистично оброблено для встановлення відповідних асоціацій.

Результати

Було ідентифіковано 11 гастроентерологічних та неврологічних симптомів, прояви яких достовірно змінювались одночасно із зміною концентрацій водню та метану через певний час після вживання фруктози та лактози.

Трансформаційний аналіз встановив наявність двох окремих кластерів для гастроентерологічних та неврологічних симптомів. Їх інтенсивність корелювала з вживанням цукрів (P<.0001). Водночас, лише гастроентерологічні симптоми були асоційовані із продукцією метану або водню (P<.0001).

Заключення

Результати дихальних тестів від понад 2000 пацієнтів з ФГЗ демонструють появу симптомів у відповідь на вживання фруктози та лактози. Асоціація між специфічними симптомами ФГЗ та концентрацією кишкових газів є проявом патогенетичних механізмів, пов’язаних із порушенням мікробіому, механічною та хімічною гіперчутливістю.

Посилання на оригінальну публікацію:

Fermentable Sugar Ingestion, Gas Production, and Gastrointestina and Central Nervous System Symptoms in Patients With Functional Disorders Gastroenterology 2018 Jul 15;[EPub Ahead of Print], CH Wilder-Smith, SS Olesen, A Materna, AM Drewes

admin

ПЕРЕМОЖЕЦЬ КОНКУРСУ «НАЙКРАЩА ПУБЛІКАЦІЯ 2018 РОКУ» ВІД UNITED EUROPEAN GASTROENTEROLOGY

30/07/2018

КОРЕЛЯЦІЯ МІЖ ЧАСТОТОЮ ВИЯВЛЕННЯ ПОЛІПІВ ПРИ КОЛОНОСКОПІЇ ТА РЕЗУЛЬТАТАМИ СКРИНІНГОВИХ ПРОГРАМ ЩОДО КРР З ВИКОРИСТАННЯМ ФЕКАЛЬНИХ ІМУНОХІМІЧНИХ ТЕСТІВ

 Актуальність

Скринінг колоректального раку (КРР) лишається найбільш ефективною профілактичною стратегією у гастроінтестінальній онкології. Багато країн на різних континентах вже запровадили національні скринінгові програми, які надають можливість масового виявлення передракових станів та зменшення кількості діагнозів встановлених на пізніх стадіях хвороби.

Частота виявлення поліпів (ЧВП) є головним індикатором якості колоноскопії. У теперішній час ЧВП застосовується також для встановлення діагностичної цінності інших скринінгових тестів.

Фекальний імунохімічний тест (ФІТ) включений до більшості скринінгових програм щодо КРР в європейських країнах. Водночас, ЧВП при його використанні дотепер не встановлена.

Методи дослідження

Дослідниками було проаналізовано дані інформаційної бази COLONPREV (NCT00906997) для визначення кореляції ЧВП між ФІТ та колоноскопією. Остання виконувалась у 5722 суб’єктів: 5059 досліджень проведено в якості первинних тестів та ще 663 після позитивного результату ФІТ (використовувався тест OC-Sensor™; граничний резуьтат -15 µg/g).

Було розроблено прогностичну модель з урахуванням мультиваріантної лінійної регресії з включення супутніх факторів впливу.

Результати

Середня ЧВП становила 31% (межі коливання: 14%–51%) у групі колоноскопії та  55% (межі коливання: 21%–83%) у групі ФІТ. Спостерігалась позитивна кореляція ЧВП між первинною колоноскопією та колоноскопічними дослідженнями, які виконувались після позитивного ФІТ  (коефіцієнт Пірсона - 0.716; p < 0.001).

ЧВП у групі ФІТ була незалежно асоційована з ЧВП у групі колоноскопії.

 Висновки

ЧВП при первинній та наступній після ФІТ колоноскопії позитивно і достовірно корелюють. Це підтверджує високу діагностичну цінність ФІТ, що зумовлює доцільність його використання у скринінгу КРР.

Посилання на оригінальну публікацію:

Correlation between adenoma detection rate in colonoscopy- and fecal immunochemical testing-based colorectal cancer screening programs. Joaquín Cubiella, Antoni Castells, Montserrat Andreu, Luis Bujanda, Fernando Carballo, Rodrigo Jover, Ángel Lanas, Juan Diego Morillas, Dolores Salas, Enrique Quintero, and on behalf of the COLONPREV study investigators United European Gastroenterology Journal Vol 5, Issue 2, pp. 255 – 260.

admin

УВАГА! НАЦІОНАЛЬНА ШКОЛА ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІВ, ГЕПАТОЛОГІВ УКРАЇНИ ПРОДОВЖУЄ НОВУ ФОРМУ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

25/07/2018

Запрошуємо взяти участь у другій он-лайн сесії:

Тема: "Новини гастроентерології. Імплементація в клінічну практику. Суперечливі питання дієтології."

Запрошуємо Вас взяти участь.

Для членів ГО “УГА” знижка 50% від вартості дійсної на момент реєстрації.

Зверніть увагу! Знижка надається дійсним членам ГО “Української Гастроентерологічної асоціації”

Якщо ви є член УГА, то введіть цей промокод:  UGA  у відповідному полі форми реєстрації:

 http://medical-bridge.com/pay/pform.php

Дізнайтесь про подробиці другої он-лайн сесії за посиланням: https://dynam.esclick.me/QPiAkhLRkmq

Телефони організаторів: +380976479846 або +380999293430 Сергій

admin

БІЛЬШІСТЬ ПАЦІЄНТІВ З ГЕРХ, ЯКІ НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ НА ТЕРАПІЮ ІПП, ОДНОЧАСНО МАЮТЬ ФУНКЦІОНАЛЬНУ СТРАВОХІДНУ ПАТОЛОГІЮ

24/07/2018

  У ході проспективного когортного дослідження Д-р Абдалла з колегами оцінили ефективність лікування із призначенням стандартної дози інгібіторів протонної помпи (ІПП) один раз на день 29 пацієнтам з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ). Всім хворим виконувався верхня ендоскопія та рН-імпеданс моніторинг.

Неефективною вважалась терапія, коли пацієнти повідомляли принаймні про два епізоди печії протягом трьох місяців прийому ІПП. Таких хворих виявилось 16. Решта 13 пацієнтів повідомляли про повне зникнення симптомів після застосування стандартної дози ІПП один раз на день на протязі чотирьох тижнів.

Чотири пацієнта із групи з достатньою ефективністю протикислотної терапії (31%) та чотири пацієнта із недостатньою ефективністю застосування ІПП (25%) мали патологічні результати рН-метрії (р=1.00). У більшості пацієнтів, в яких зберігались симптоми ГЕРХ на фоні лікування ІПП (75%), було діагностовано супутні функціональну печію або стравохідну гіперчутливість. Водночас, показники імпедансу та рН достовірно не відрізнялись між групами пацієнтів.

Таким чином, підходи до лікування ГЕРХ мають враховувати індивідуальні особливості патогенезу захворювання та базуватись на об’єктивній оцінці ефективності початкової терапії із використанням ІПП. При збереженні симптомів доцільно виключити функціональні захворювання стравоходу. При виявленні останніх слід розглянути перспективи психологічних інтервенцій, поведінкової та фармакотерапії.

Посилання на оригінальну публікацію:

Most Patients With Gastroesophageal Reflux Disease Who Failed Proton Pump Inhibitor Therapy Also Have Functional Esophageal Disorders Clin. Gastroenterol. Hepatol. 2018 Jun 15;[EPub Ahead of Print], J Abdallah, N George, T Yamasaki, S Ganocy, R Fass