Українська Гастроентерологічна Асоціація

Головна Керівництво Правління Комітети Інформація та статті Новини Контакти Освіта Журнали Статут УГА Регіональні відділення Класифікація захворювань Клінічні протоколи та настанови

admin

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

04/06/2018

 12 червня 2018 року вперше проводиться Міжнародний день неалкогольного стеатогепатиту “Неалкогольний стеатогепатит: єднаємось, щоб зупинити епідемію» (INTERNATIONAL NASH DAY. NON-ALCOHOLIC STEATOHEPATITIS JOIN US TO STOP THE EPIDEMIC)

 

0001 (7)NASH DAY_2018 (1)

 

admin

ЕФЕКТИВНІСТЬ СКРИНІНГУ КОЛОРЕКТАЛЬНОГО РАКУ У ВИЯВЛЕННІ РАННІХ СТАДІЙ ХВОРОБИ

01/05/2018

Актуальність та цілі

Більшість досліджень ефективності скринінгових стратегій для профілактики колоректального раку (КРР) включали дослідження калу на приховану кров (ДКПК) з використанням смоли гваякового дерева (гДКПК).

Водночас, останнім часом для скринінгу все більше використовується фекальний імунохімічний тест (ФІТ), який включено до рекомендацій зі скринінгу КРР національних та міжнародних асоціацій.

У Данії було проведене дослідження з метою встановлення ефективності скринінгу з використанням ФІТ. У ході цього дослідження оцінювалась кількість встановлених діагнозів КРР, стадії захворювання у суб’єктів, яких запрошували для проведення скринінгу у порівнянні з тими, хто не був запрошений.

Методи дослідження

Автори зібрали дані у рамках ретроспективного популяційного дослідження тривалістю 16 місяців (01.03.2014 – 30.06.2015). Всього використано інформацію 402 826 мешканців Данії віком 50-72 роки, які запрошувались для проходження скринінгу протягом дослідження. Ще 956 514 осіб було запрошено після закінчення 16-ти місячного терміну.

Дослідники проаналізували інформацію щодо діагнозів КРР, дати та стадії під час встановлення діагнозу з бази даних Датської групи колоректального раку (Danish Colorectal Cancer Group).

Захворюваність на 100 000 запрошених/незапрошених суб’єктів була визначена разом із відносним ризиком (ВР) КРР серед запрошених для скринінгу у порівнянні із незапрошеними.

Результати дослідження

Захворюваність на КРР протягом 16 місяців дослідження склала 339.4/100 000 серед запрошених для проведення скринінгу суб’єктів та 169.6/100 000 серед тих осіб, які ще не були запрошені.

Захворюваність на КРР зростала з віком в обох групах дослідження. Для жінок, яких було запрошено для скринінгу порівняно із незапрошеними жінками ВР бути діагностованою з КРР І стадії становив 3.39 (95% ДІ, 2.61-4.39); зі стадією II КРР ВР був 2.16 (95% ДІ, 1.71-2.72); зі стадіє III - 1.37 (95% ДІ, 1.08-1.75), та зі стадією IV КРР відносний ризик становив 0.92 (95% ДІ, 0.68-1.23).

Для запрошених на проведення скринінгових досліджень чоловіків у порівнянні із тими, хто ще не отримував запрошення ВР встановлення першої стадії КРР становив 3.71 (95% ДІ, 2.97-4.64); для стадії ІІ КРР ВР був 2.26 (95% ДI, 1.84-2.77), для стадії III КРР - 1.88 (95% ДI, 1.53-2.30) та для стадії   IV ВР становив 1.20 (95% ДI, 0.95-1.52).

Заключення

У ході аналізу даних з  популяційного дослідження у Данії було встановлено, що суб’єкти, які проходять скринінг КРР із використанням ФІТ мають у двічі більше виявлення КРР у порівнянні із населенням, яке не включене у скринінгові дослідження. Достовірне збільшення захворюваності КРР у суб’єктів, які проходять скринінг, потребує вдосконалення можливостей подальшого лікування пацієнтів.

Посилання на оригінальну публікацію:

Effectiveness of Colorectal Cancer Screening in Detecting Earlier-Stage Disease – A Nationwide Cohort Study in Denmark. Gastroenterology 2018 Apr 04;[EPub Ahead of Print], MB Larsen, S Njor, P Ingeholm, B Andersen

 

admin

ПРО ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ НАУКОВИХ РОБІТ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ З ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ

23/04/2018

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ № 1

про проведення конкурсу наукових робіт молодих вчених з гастроентерології

Президія Правління ГО «Українська гастроентерологічна Асоціація» та Оргкомітет X Українського гастроентерологічного тижня, який відбудеться 27-28 вересня 2018 року у м. Дніпрі, оголошує конкурс наукових робіт молодих вчених (лікарів-інтернів, аспіратів, магістрантів, клінічних ординаторів, викладачів віком до 35 років станом на 27.09. 2018 року).

На конкурс подаються самостійно підготовлені виключно оригінальні наукові роботи молодих науковців або наукових колективів (не більше 3-х осіб) у вигляді статей з актуальних проблем гастроентерології, які є пошуковими за своїм характером, мають наукове і прикладне значення.

На конкурс не приймаються роботи оглядового характеру, а також роботи, які подавалися на інші конкурси.

Стаття має містити нові наукові результати!!!

УМОВИ ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВИХ СТАТЕЙ

 Статті публікуються українською або російською мовою.

Структура основного тексту статті має відповідати загальноприйнятій структурі для наукових статей і складатись з таких розділів: «Вступ», «Мета роботи», «Матеріали і методи», «Результати та обговорення», «Висновки».

У вступі необхідно чітко сформулювати мету роботи, яка відповідає на питання: що досліджується, в яких осіб (хворих), яким методом.

У розділі «Матеріали та методи», крім основних дослідницьких методів, обов’язково слід зазначити методи статистичної обробки.

У розділі «Результати та обговорення» не слід дублювати дані таблиць і рисунків, варто обмежитися найважливішими відомостями. В обговоренні нові й важливі аспекти своєї роботи необхідно порівняти з даними інших дослідників, не повторюючи інформацію зі вступу чи результатів.

Висновки статті мають розкривати проблему (давати відповідь), поставлену в меті роботи.

Авторський оригінал подають обов’язково у двох формах – роздрукований на папері та в електронному вигляді (на магнітному носії або надісланий електронною поштою). Електронна та друкована версії мають бути аналогічними і містити:

- індекс УДК; назву статті; прізвища та ініціали авторів; назву установи, де працюють автори, міста;

- текст у вигляді наукової статті (обсяг – до 12 сторінок).

- список цитованої літератури (загальна кількість не повинна перевищувати 20, при цьому 50 % з них мають бути менше ніж п'ятирічної давнини).

Список літератури складають тільки за алфавітом: спочатку праці українською та російською мовами (кирилицею), а потім латиницею.

Порядок оформлення:

- для монографій – прізвище, ініціали, назва книжки, місце видання (місто, видавництво), рік, кількість сторінок;

- для статей із журналів та збірників – прізвище, ініціали, повна назва статті, стандартно скорочена назва журналу або назва збірника, рік видання, том, номер, сторінки (початкова і остання), на яких вміщено статтю;

- УВАГА! Бібліографічні посилання кирилицею дублюють англійською мовою (назву беруть з англійського резюме) і позначають мову написання статті в дужках (Ukr) або (Rus). Якщо в першоджерелі немає резюме, слід зробити кваліфікований переклад або транслітерацію назви латинськими літерами. З української мови прізвища автоматично можна транслітерувати згідно зі стандартом КМУ 2010 (паспортний) в Інтернеті за посиланням http://translit. kh.ua/?passport, географічні назви згідно зі стандартом УКППТ 1996 (спрощений) за посиланням http://www. translit.kh.ua/?geo. Транслітерацію з російської мови можна зробити за посиланням http://ru.translit.net/2ac- count=bsi. Наприкінці потрібно вказувати унікальний цифровий ідентифікатор статті DOI, якщо такий є. Перевірити наявність у статті ідентифікатора DOI можна на сайтах http://search.crossref.org чи http://www. citethisforme.com. Для отримання інформації щодо DOI потрібно ввести в пошуковий рядок назву статті англійською мовою.

- резюме з повним заголовком статті, прізвищами та ініціалами авторів, ключовими словами (від 5 до 10 слів чи словосполучень, що розкривають зміст статті) трьома мовами: українською, російською та англійською (переклад має бути якісним і точним) повинно мати ту саму структуру, що й стаття, і містити ті самі рубрики. Обсяг резюме – одна друкована сторінка.

- фотографії, ехограми, виконані професійно вручну рисунки подають в оригіналі (на зворотному боці ілюстрацій мають бути зазначені прізвища авторів, назва статті, номер та підпис до рисунка, верх та низ зображення) або в електронному вигляді (відскановані з роздільністю не менше 300 dpi і збережені у формату TIFF чи JPEG). Фотографії пацієнтів подають з їхньої письмової згоди або в такому вигляді, щоб особу хворого неможливо було встановити.

- поштову та електронну адресу, номер телефону одного з авторів для опублікування в журналі;

- фотографію першого автора (якщо авторів більше двох або один автор) або фотографії двох авторів (якщо авторів двоє). Фотографії мають бути не меншими ніж 3x4 см;

- номери телефонів для забезпечення оперативного зв’язку з авторами.

Додатково трьома мовами надаються: прізвища, імена, по батькові всіх авторів, назви установ, в яких працюють автори, міста, наукові ступені, звання, посади, контактні дані. УВАГА! Прізвища та імена редакцією не коригуються, друкуються в авторській редакції.

Статтю підписують усі автори та надсилають у редакцію з офіційним направленням від закладу, в якому виконано роботу.

В кінці статті подають дані щодо конфлікту інтересів (наприклад, конфлікту інтересів немає) та участі кожного автора у написанні статті (концепція і дизайн дослідження; збір матеріалу; обробка матеріалу; статистична обробка даних; написання тексту; редагування тощо).

Називаючи лікарський препарат, перевагу надавати міжнародній непатентованій назві (INN), її писати з малої літери. У разі потреби навести торгову назву — подавати її з великої літери та в лапках.

Текст набирають у редакторі Microsoft Word гарнітурою Times New Roman, 12 пунктів, без табуляторів і переносів. Розмір аркушів 210 х 297 мм (формат А4). Інтервал між рядками –  півтора, поля з усіх боків по 20 мм. У тексті та заголовках не має бути слів, набраних великими літерами.

Скорочення слів та словосполучень наводять за стандартами «Скорочення слів і словосполучень на іноземних європейських мовах в бібліографічному описі друкованих творів», а також  «Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі».

Усі статті, що надійдуть на конкурс, будуть прорецензовані (рецензування анонімне – із засліпленням авторів та установи).

Фаховим журі конкурсу буде проведена ретельна експертиза надісланих наукових праць з оцінкою за наступними критеріями:

  • актуальність теми;
  • зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами;
  • методичний підхід;
  • наукова новизна отриманих результатів;
  • практичне значення отриманих результатів;
  • відповідність висновків меті та задачам дослідження;
  • особистий внесок конкурсанта,
  • відповідність статті вимогам до її оформлення.

 Для участі у конкурсі необхідно надіслати наступні матеріали:

  • офіційне направлення (лист-заявку від установи), підписане керівником закладу із гербовою печаткою, у якому зазначити дати народження конкурсанта (у випадку колективу авторів – зазначити дати народження кожного із співавторів)
  • оригінальну наукову статтю у 2-х примірниках, оформлену згідно з вимогами. Статтю підписують усі автори;
  • CD-диск з електронною версією рукопису у форматі *.rtf, а також збереженими

окремими файлами ілюстраціями;

  • відомості про творчий внесок кожного співавтора слід деталізувати

(співавторів може бути не більше 3-х осіб);

  • відомості про зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, грантами;
  • заповнену анкету учасника конкурсу (анкета додається).

Наукові роботі на конкурс із супровідними матеріалами необхідно надсилати в термін до 25 червня 2018 року Голові комітету по роботі з молодими вченими:

проф. Бабаку Олегу Яковичу – зав. кафедри внутрішньої медицини №1 ХНМУ

ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Малої НАМН України»

просп. Науки, 4  61022 м. Харків

Контатна особа: Андреєва Анастасія

тел. (068)8888182, e-mail: sunorion.anastasya@gmail.com

При надходженні матеріалів на конкурс конкурсантам на електронну адресу буде надіслана інформація про підтвердження отримання роботи.

За результатами конкурсу журі визначить найкращі роботи, які будуть опубліковані в Українському науково-практичному спеціалізованому журналі «Сучасна гастроентерологія». - 2018. -№4.

Переможці конкурсу наукових робіт молодих вчених будуть нагороджені 27 вересня 2018 року на відкритті Х Українського гастроентерологічного тижня.

                                                                       Д.мед.н., проф. Скрипник І.М.

            Президент ГО «Українська гастроентерологічна Асоціація»

АНКЕТА УЧАСНИКА (завантажити)

admin

ІНФЕКЦІЯ HELICOBACTER PYLORI АСОЦІЙОВАНА З АТЕРОСКЛЕРОЗОМ У ЗДОРОВИХ ДОРОСЛИХ ЛЮДЕЙ

18/04/2018

Активна інфекція Helicobacter pylori (H.pylori) асоційована з вираженим субклінічним стенозом коронарних артерій у суб’єктів, в яких не було історії судинних захворювань. Ймовірно, існує доцільність ранньої діагностики та лікування інфекції для припинення прогресування атеросклеротичних змін у вінцевих судинах.

Дослідники з Медичного університетського коледжу Yonsei у Сеулі (Південна Корея) на чолі з доктором Shinae Kang припускають, що результати їх дослідження навіть «…передбачають можливість попередження ішемічної хвороби серця шляхом ерадикації H. рylori», говориться в їхній онлайн публікації у PLoS One.

Попередні дослідження асоціації H.pylori з ризиком кардіоваскулярних захворювань демонстрували суперечливі результати. За повідомленнями дослідників більшість спостережень була у суб’єктів, які мали в анамнезі серцево-судинну патологію. Крім того, у більшості досліджень використовувались серологічні тести для виявлення антитіл до H.pylori, які не завжди дозволяють відрізнити активну інфекцію з минулою.

Група доктора Kang поставила за мету вивчення впливу бактерій на артерії здорових людей, включивши у дослідження 463 пацієнта, які проходили добровільне обстеження стану здоров’я у шпиталі Gangnam Severance у Сеулі протягом 2007-2014 роках. Середній вік учасників становив 54.2 роки і 336 з них були чоловічої статі.

Статус інфікування H.pylori в усіх пацієнтів встановлювався за допомогою швидкого уреазного тесту (ШУТ). Крім того, учасникам дослідження виконувалась дослідження швидкості поширення пульсу по вінцевим артеріям та мультидетекторна комп’ютерна томографія серця.

Суттєве звуження вінцевих артерій визначалось, як стеноз ≥50% просвіту судини, та було поширене більше ніж вдвічі частіше у групі із позитивним ШУТ-тестом (n=224) порівняно із групою учасників, в яких ШУТ-тест був негативним (n=239): 7.6% проти 2.9% (P=0.01). Після врахування впливу супутніх факторів співвідношення шансів виникнення атеросклерозу становило 2.813 (95% ДІ 1.051-7.528, P=0.04) «на користь» інфікованих суб’єктів.

Учасники з позитивним ШУТ також мали нижчий рівень протективних ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) у порівнянні із ШУТ-негативними суб’єктами – 46.6 мг/дл проти 49.6 мг/дл, а також більший вміст тригліцеридів у крові -

134.5 мг/дл проти 116.4 мг/дл. Більше того, кількість пацієнтів, які мали індекс кальціфікації вінцевих артерій >0 був достовірно більшим у групі пацієнтів із позитивним ШУТ, а також достовірно більшою була кількість артеріальних сегментів із атеросклеротичними бляшками 0.22 проти 0.17 (P=0.03).

Середня швидкість пульсової хвилі була однаковою в обох групах.

Лишається незрозумілим, яким чином інфекція H.pylori здатна ініціювати атеросклеротичні зміни судин, але певні дані свідчать про те, що патоген може спричинювати порушення регуляції метаболізму ліпідів, включаючи ЛПВЩ.  Також спостерігаються зміни продукції цитокінів, зокрема фактору некрозу пухлин, який сприяє мобілізаціх ліпідів із жирової тканини. Крім того, цитотоксин А H.pylori може прямо викликати порушення ендотеліальної функції, провокувати системне запалення, оксидативний стрес та агрегації тромбоцитів.

Посилання на оригінальну публікацію:

Lee M, et al "Current Helicobacter pylori infection is significantly associated with subclinical coronary atherosclerosis in healthy subjects: A cross-sectional study" PloS One 2018; 13(3): e0193646.

 

admin

ВИЗНАЧЕННЯ РИЗИКУ КОЛОРЕКТАЛЬНОГО РАКУ ТА ВІКУ ПОЧАТКУ СКРИНІНГУ З УРАХУВАННЯМ ЗОВНІШНІХ І ГЕНЕТИЧНИХ ФАКТОРІВ ТА СПОСОБУ ЖИТТЯ

04/04/2018

Актуальність

Рекомендації щодо віку, з якого слід починати скринінг на колоректальний рак (КРР), переважно базуються на сімейному анамнезі. Вони не враховують особливості способу життя, вплив генетичних та екологічних факторів ризику. Авторами дослідження було розроблено модель для визначення ризику КРР, яка побудована на оцінці генетичних варіантів, впливу факторів зовнішнього середовища та способу життя. Визначений ризик має зумовити оптимальний час початку скринінгу та стратегію його проведення.

Методи дослідження

У ході дослідження було отримано дані щодо 9748 випадків колоректального раку та 10590 контрольних випадків з 1992 по 2005 роки (джерела: Genetics and Epidemiology of Colorectal Cancer Consortium та the Colorectal Transdisciplinary study). Дані половини учасників було використано для розробки моделі оцінки ризику, тоді як дані другої половини використовувались для селективної оцінки (валідації моделі). Модель ризику КРР було створено з урахуванням сімейного анамнезу, 19 поведінкових та екологічних факторів (Е-оцінка), а також 63 КРР-асоційованих одиночних нуклеотидних поліморфізмів (G-оцінка), які ідентифіковані у пангеномних дослідженнях (GWAS).

Також було використано модель прогнозування десятирічного абсолютного ризику КРР відповідно до певного профілю ризику та рекомендованого для початку скринінгу віку у порівнянні із середнім рівнем ризику у людини віком 50 років для білих людей неіспанського походження.

Результати

У використаних моделях, як Е-оцінка, так і G-оцінка допомагали визначати ризик КРР з більшою точністю ніж сімейний анамнез. Водночас, комбіноване застосування останнього із оцінками дозволяло досягти точності на рівні 0.63 (95% ДІ, 0.62-0.64) для чоловіків та 0.62 (95% ДІ, 0.61-0.63) для жінок; рівень точності при врахуванні лише сімейного анамнезу становив 0.53 - 0.54, а при використанні тільки E-оцінки або G-оцінки - 0.59 - 0.60. Зважаючи на те, що скринінг рекомендується починаючи з віку 50 років для людей без сімейного анамнезу КРР, вік початку скринінгу з урахуванням E-оцінки та G-оцінки відрізняється на 12 років у чоловіків та на 14 років у жінок для суб’єктів з найнижчим проти найвищого ризику.

Заключення

Дослідниками було використано дані з двох великих міжнародних баз даних з метою розрахунку ризику КРР з урахуванням генетичних та екологічних факторів ризику разом із сімейним анамнезом. Такий підхід дозволяє більш точно визначати вік, в якому варто починати скринінг порівняно тільки з сімейним анамнезом, що рекомендується у сучасних настановах. Система екологічної та генетичної оцінки має бути першим кроком назустріч впровадженню персоніфікованих стратегій попередження колоректального раку.

Посилання на оригінальну публікацію

Determining Risk of Colorectal Cancer and Starting Age of Screening Based on Lifestyle, Environmental, and Genetic Factors. Gastroenterology 2018 Feb 16;[EPub Ahead of Print], J Jeon, M Du, RE Schoen, M Hoffmeister, PA Newcomb, SI Berndt, B Caan, PT Campbell, AT Chan, J Chang-Claude, GG Giles, J Gong, TA Harrison, JR Huyghe, EJ Jacobs, L Li, Y Lin, L Le Marchand, JD Potter, F Qu, SA Bien, N Zubair, RJ Macinnis, DD Buchanan, JL Hopper, Y Cao, R Nishihara, G Rennert, ML Slattery, DC Thomas, MO Woods, RL Prentice, SB Gruber, Y Zheng, H Brenner, RB Hayes, E White, U Peters, L Hsu 

 

admin

ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ПОЗАЧЕРГОВОГО VІІ З’ЇЗДУ ГО «УКРАЇНСЬКА ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЧНА АСОЦІАЦІЯ»

19/03/2018

29 березня 2018 р.                                                                м. Київ

Місце проведення: НМАПО ім. П.Л.Шупика, ауд. №3

Початок роботи – 16.00

Порядок денний

позачергового VІІ З’їзду

ГО «Українська Гастроентерологічна Асоціація»

 

  1. Обрання Голови та Секретаря З’їзду.
  2. Прийняття рішення про обрання складу Правління Асоціації.
  3. Прийняття рішення про обрання складу Президії Правління Асоціації.
  4. Прийняття рішення про обрання Президента Асоціації.
  5. Прийняття рішення про зміну складу фізичних осіб – платників податків, які мають право вчиняти дії від імені Асоціації без довіреності, в тому числі підписувати договори.
  6. Прийняття рішення про зміну юридичної адреси місцезнаходження Асоціації.
  7. Прийняття рішення про обрання членів ревізійної комісії.
  8. Прийняття рішення про обрання секретаря Асоціації.
  9. Прийняття рішення про затвердження нової редакції Статуту Асоціації (з проектом Статуту можна ознайомитись на сайті www.ukrgastro.com.ua)
  10. Прийняття рішення про визначення особи, яка має право представляти Асоціацію для здійснення реєстраційних дій.
  11. Прийняття рішення щодо створення відокремленого підрозділу військових гастроентерологів України.

admin

ПРОЕКТ НОВОЇ РЕДАКЦІЇ СТАТУТУ ГО «УКРАЇНСЬКА ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЧНА АСОЦІАЦІЯ»

Завантажити

admin

ЗНАЧНА ПОШИРЕНІСТЬ ФІБРОЗУ ПЕЧІНКИ СЕРЕД ДОРОСЛИХ ЄВРОПЕЙЦІВ З НЕВІДОМИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ПЕЧІНКИ

Фіброз печінки є однією із найважливіших ознак, які зумовлюють довгостроковий прогноз у пацієнтів з хронічними дифузними захворюваннями печінки. Поширеність фіброзу печінки у загальній популяції вивчена недостатньо. Метою дослідження, проведеного групою іспанських вчених, було встановлення його наявності у дорослих мешканців регіону навколо Барселони, які не знають про наявність у них захворювань печінки.

Методи дослідження

Популяційне перехресне дослідження було виконане у Барселонській метрополії. Суб’єктів у віці 18-75 років випадково ідентифікувати у реєстрі громадян, які охоплюються первинним рівнем медичної допомоги. З 4866 запрошених учасників 3076 (63,2%) погодились взяти участь у дослідженні. Фіброз печінки встановлювався шляхом вимірювання щільності печінки (ЩП) за допомогою методу транзієнтної еластографії (ТЕ). У 92 учасників з підвищеною ЩП було взято біоптати для морфологічного дослідження.

Результати

Поширеність підвищеної ЩП (≥6.8, ≥8.0, та ≥9.0 kPa) була 9.0%, 5.8%, та 3.6%, відповідно. Найчастішою причиною патології печінки була неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) із алкогольною патологією печінки наступною за частотою.

Серед інших факторів, назалежно асоційованих з підвищенням ЩП, було встановлено вплив чоловічої статі, абдомінальне ожиріння, цукровий діабет 2 типу, рівень глюкози, холестерину та тригліцеридів у сироватці крові.

Суб’єкти без факторів ризику НАЖХП та без надмірного споживання алкоголю мають дуже низьку поширеність підвищеної ЩП.

Найкращим граничним рівнем ЩП було визнано 9.2kPa, що відповідає значному фіброзу печінки (F2-F4) з високою чутливістю та специфічністю. Транзієнтна еластографія демонструє більшу точність у встановленні наявності фіброзу ніж АЛТ, індекс фіброзу НАЖХП або FIB-4.

За результатами дослідження запропоновано алгоритм популяційного скринінгу фіброзу печінки.

Заключення

Отримані дані продемонстрували значну поширеність «німих» форм дифузних захворювань печінки із вираженим фіброзом, які переважно асоційовані із НАЖБП у дорослих європейців, які не знали про наявність в них захворювань печінки. Показник ЩП < 9.2kPa можна використовувати при проведенні скринінгу в якості надійного предиктора відсутності значного фіброзу печінки.

Посилання на оригінальну публікацію:

High Prevalence of Liver Fibrosis Among European Adults With Unknown Liver Disease. A Population-Based Study. Clin. Gastroenterol. Hepatol. 2018 Feb 13;[EPub Ahead of Print], L Caballería, G Pera, I Arteaga, L Rodríguez, A Alumà, RM Morillas, N de la Ossa, A Díaz, C Expósito, D Miranda, C Sánchez, RM Prats, M Urquizu, A Salgado, M Alemany, A Martinez, I Majeed, N Fabrellas, I Graupera, R Planas, I Ojanguren, M Serra, P Torán, J Caballería, P Ginès 

 

admin

ФРУКТАНИ РАДШЕ НІЖ ГЛЮТЕН СПРИЧИНЯЮТЬ СИМПТОМИ ПРИ ЧУТЛИВОСТІ ДО ГЛЮТЕНУ БЕЗ ЦЕЛІАКІЇ

22/02/2018

  Підвищена чутливість до глютену за відсутності целіакії характерізується покращенням самопочуття хворих після виключення продуктів із вмістом глютену. Механізми розвитку цього стану лишаються незрозумілими та відсутні біомаркери, які підтверджують його наявність.

 Продукти, які містять глютен, переважно одночасно мають у своєму складі фруктани – різновид фруктоолігосахаридів, який присутній у злакових культурах.

  Метою дослідження, виконаного G.Skodie із колегами, було окреме вивчення впливу глютену та фруктанів у пацієнтів, які повідомляли про наявність у них підвищеної чутливості до глютену. Результати дослідження були опубліковані у журналі Gastroenterology (лютий 2018 р.).

Методи дослідження

 Дослідники провели подвійне сліпе перехресне дослідження у 59 суб’єктів, які скаржились на погану переносимість глютену та в яких було виключено целіакію.

  Дослідження проходило у шпиталі Університету Осло (Норвегія) з жовтня 2014 року до травня 2016 року. Учасників було рандомізовано на три групи: перша група мала дієту із вмістом глютену (5,7 г); друга – фруктанів (2,1 г); третя – плацебо протягом тижня. Всі вони містились у батончиках з мюслі. Після тижневої перерви (за яку минали симптоми, спричинені попереднім випробуванням) учасників переводили до іншої групи, допоки всі вони не пройдуть випробування глютеном, фруктанами і плацебо. Симптоми оцінювались по бальній шкалі при СПК - Gastrointestinal Symptom Rating Scale Irritable Bowel Syndrome (GSRS-IBS). Статистичну обробку виконано за лінійною змішаною моделлю.

новости

Результати

  Загальна кількість балів за GSRS-IBS достовірно відрізнялась при вживанні глютену, фруктанів та плацебо; середнє значення склало 33.1 ± 13.3, 38.6 ± 12.3, and 34.3 ± 13.9, відповідно (P = .04).

  Середнє значення для здуття животу за шкалою GSRS-IBS було визначено у балах: 9.3 ± 3.5, 11.6 ± 3.5, та 10.1 ± 3.7, відповідно, для глютену, фруктанів та плацебо (P = .004).

 Загальна кількість балів за шкалою GSRS-IBS також була достовірно вищою при споживанні фруктанів у порівнянні із глютеном (P = .049). Аналогічно, достовірно більше вираженим було здуття животу при вживанні фруктанів порівняно із глютеном (P = .003).

  Тринадцять учасників мали найбільше балів за шкалою GSRS-IBS при споживанні глютену; 24 – при вживанні фруктанів та 22 – у відповідь на плацебо.

  Не було встановлено достовірної різниці у кількості балів за шкалою GSRS-IBS між групами глютену та плацебо.

Висновки

 За результатами подвійного-сліпого, перехресного, плацебо-контрольованого дослідження у суб’єктів, які скаржились на чутливість до глютену, дослідники визначили, що симптоми, які оцінювались за шкалою GSRS-IBS, викликаються вживанням фруктанів.

Посилання на оригінальну публікацію:

Fructan, Rather Than Gluten, Induces Symptoms in Patients With Self-Reported Non-Celiac Gluten Sensitivity. Gry I. Skodje, Vikas K. Sarna, Ingunn H. Minelle, Kjersti L. Rolfsen, Jane G. Muir, Peter R. Gibson, Marit B. Veierød, Christine Henriksen, Knut E.A. Lundin. Gastroenterology Volume 154, Issue 3, Pages 529-539.e2 (February 2018). DOI: 10.1053/j.gastro.2017.10.040

admin

ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЄТИ З НИЗЬКИМ СПОЖИВАННЯМ FODMAP У ПАЦІЄНТІВ З СПК ТА ДІАРЕЄЮ

14/02/2018

Актуальність дослідження

Протягом останніх років проведено низку досліджень, в яких порівнювалась клінічна ефективність різних дієтичних планів у пацієнтів, які відповідають діагностичним критеріям синдрому подразненого кишечника (СПК).

Порівняння дієти з низьким вмістом FODMAPs (ферментованих оліго-, ді-, моносахаридів та поліолів) та традиційних дієтичних рекомендацій було предметом дослідження групи на чолі з проф. S.Eswaran, результати якого опубліковано у грудневому числі 2017 року журналу Clinical Gastroenterology and Hepatology.

Оцінка проводилась щодо динаміки якості життя пацієнтів, проявів тривоги та депресії, працездатності та якості сну у пацієнтів з синдромом подразненого кишечника з діареєю (СПК-Д).

Методи дослідження

Було виконане проспективне, моноцентрове дослідження із звичайним засліпленням, що включало 92 дорослих пацієнтів із СПК-Д (65 з них – жінки; середній вік – 42,6 років). Учасників було рандомізовано розподілено на дві групи: у першій застосовувалась дієта з низьким споживанням FODMAPs, а у другій - модифіковані дієтичні рекомендації Національного інституту здоров’я і досконалості допомоги (mNICE, Об’єднане Королівство). Ефективність  дієтичних планів оцінювалась через чотири тижні шляхом порівняльного визначення якості життя, психологічного стану, працездатності та якості сну.

Результати дослідження

Вісімдесят чотири пацієнти закінчили дослідження (45 у групі з низьким споживанням FODMAPs та 39 у групі, яка дотримувалась дієтичних рекомендацій mNICE). Через чотири тижні після запровадження інтервенцій пацієнти у першій групі мали у середньому більше зростання індексу якості життя у порівнянні з пацієнтами другої групи (15.0 проти 5.0; 95% ДІ, -17.4 - -4.3). Достовірно більша частка пацієнтів, які дотримувались дієти з низьким споживанням FODMAPs мала кращу клінічну відповідь оцінену за індексом якості життя пацієнтів з СПК (52% проти 21%; 95% ДІ, -0.52 - -0.08). Індекс тривоги також зменшився у першій групі у порівнянні із другою (95% CI, 0.46-2.80). І нарешті, відновлення працездатності також було достовірно кращим у групі FODMAPs (-22.89) порівняно із групою mNICE (-9.44; 95% ДІ, 2.72-24.20).

Заключення

У проведеному рандомізованому контрольованому дослідженні було продемонстровано кращу ефективність застосування дієти з низьким споживанням FODMAPs у пацієнтів з СПК-Д порівняно з традиційними дієтичними рекомендаціями щодо покращення якості життя, зменшення тривоги та відновлення працездатності.

Посилання на оригінальну публікацію:

A Diet Low in Fermentable Oligo-, Di-, and Monosaccharides and Polyols Improves Quality of Life and Reduces Activity Impairment in Patients With Irritable Bowel Syndrome and Diarrhea. Clin. Gastroenterol. Hepatol. 2017 Dec 01;15(12)1890-1899.e3, S Eswaran, WD Chey, K Jackson, S Pillai, SW Chey, T Han-Markey